Вересень
Переклад: Віталій Радчук, Translation by Vitalii Radchuk
Вересень
Вереснева спала спека стугонить
Комахи напрочуд свідомі
Сплива їхній час
Тіло вчуває власні межі
При холоді ще дужч
Світлини ексгумованих Ізюму, Бучі
Зняті на 35-ти мм плівку
Виставлені в Українському домі у Києві
Вперед, вперед, вогонь
Автомати й камери в танку́
Вона лежала у дверях
Поряд з нею мітла
Ноги під незвичним кутом
бруд із саду
досі на її взутті
Сніг сиплеться на Заході тепер
Вкрива гуцульські хати поки
Абрикоси зриваються на Сході
Підгнива на ґрунті
Скоро сніг прибуде на Донбас
Дерева й діти грають у ті самі ігри
Бережуть ті самі спогади
Поки діти ростуть і
Віку дерев досягають тоді ж
Можуть гратися знов
Тут попіл лине наче кульбаби насінини
Угору спільно під крилом потоку
Тоді стягнений знову до землі
Щоб змішатися з брудом
Все ж неможливо приховати душу
Вона виявлятиметься знову й знову
Крізь те що залишено позаду
Той щоденник в саду загорнутий у пластик
Та давня рана під шкірою
Та пара окуляр при серці у кишені
Той яскравий манікюр на її руках
Як зверхньо й помислити навіть
Що люблене так
могли б стерти ущерть
Переклад: Віталій Радчук, Translation by Vitalii Radchuk